
Лектор запитав у своєї аудиторії: «Як ви вважаєте, яку жінку можна назвати розумною?»
Усі мовчали, перебираючи в голові образи – від мами і першої вчительки, до відомих актрис і дружин президентів.
Лектор чекав на відповідь. Із залу почулися голоси:
- Та, яка зробила своїх дітей і чоловіка щасливими.
- Та, яка приймає правильні рішення.
- Та, яка не упахується на роботі (зал сміється).
- Та, яка не зв’язується з дурнями (знову сміх).
- Позитивна і з гідністю.
- Заробляє більше за чоловіка.
Я дивилася цю лекцію в записі. Якби перебувала в залі, то відповіла б: «Терпляча». Не сама придумала, а прочитала в книжці в одного розумного письменника.
Терпіння – це витримка і контроль, це вміння сидіти в засідці й чекати, це навичка переживати погані часи, відчуваючи спрагу, голод, дискомфорт. Навіть картопля без терпіння не виросте, і троянда не розквітне. А що вже говорити про стосунки з оточуючими…
Не завжди за блага треба боротися. Іноді потрібно запастися терпінням, щоб їх отримати. Розумна жінка – спокійна і врівноважена.
Цю версію ніхто не назвав. Кожен другий згадував гроші, забезпеченість. Але ж не для всіх гроші дорівнюють щастю.
Комусь потрібно робити досліди в лабораторії, а комусь – танцювати на сцені. У кожного своє щастя. Щоб займатися тим, що тобі цікаво, тут і зараз, для цього й справді потрібен розум.
Лектор, усміхнувшись, процитував рядок із Сартра:
Розумні люди не бувають злими, злість передбачає обмеженість.
Іноді потрібно як слід розлютитися, щоб привести справи до ладу, щоб перейти на новий рівень розвитку. Злість – як паливо. Непримиренність із тим, що є. Жага більшого, нового.
А ось у стосунках із людьми злою бути нерозумно. Треба шукати «своїх» людей, а не мучити себе негативними емоціями.
Коли кажуть, що людина добре влаштувалася в житті, мають на увазі високу посаду, непильну роботу і комфортне житло. Але влаштуватися – це не про гроші та майно. Це про відсутність роздратування і злості, насамперед.