Як я розлюбила чоловіка за одну секунду
Життєві поради

Як я розлюбила чоловіка за одну секунду

Звичайно, це сталося не відразу. На те, щоб втратити все почуття до людини, з якою прожила більше 10 років і народила дітей, потрібні дуже вагомі причини. Але я чітко пам’ятаю момент, коли життя розділилося на до і після. Про нього і хочу розповісти.

Для початку дуже коротко розповім про мого колишнього. Він гарний, брутальний, яскравий і талановитий алкоголік. Вміє скласти абсолютно незабутнє враження. У нашому місті він практично медійна персона – довгий час працював на телебаченні. Чого гріха таїти, коли я вийшла за нього заміж, мені заздрили і говорили про це прямим текстом.

Адже я розуміла, за кого виходжу заміж. Тому до всяких проявів нарцисизму та інших його закидонів ставилася спокійно. Але чого не змогла пережити, так це того, що мій ненаглядний красень виявиться на перевірку скиглієм і сопливим маминим синочком.

Жінка з будь-чого може зробити капелюшок, салат і скандал. Мій же благовірний вмів з будь-якої ситуації зробити привід для страждань, мук, соплів і депресії. В таку хвилину він лежав на дивані, мені ж належало сидіти поруч, тримати за ручку і слухати, яку він несе ахінею. Заливалося все це алкогольними напоями різного ступеня міцності.

Але і це можна було винести. Послухавши кілька разів його страждання, я міцно на це забила і просто ігнорувала його істерики. Але у нього був інший вдячний слухач – його мама!

Мама – свята людина, “головне слово в кожному житті”. Але як же іноді її надмірна любов може загидити дитині життя.

Мама мого благовірного ніяк не могла змиритися з тим, що “синочок” виріс. При будь-якому чихові й пуку вона починала господарювати, в 40 років водила його за руку в поліклініку і пхала гроші в кишеню. Тільки цицькою годувати не намагалася.

Мій брутальний самець для виду відбріхувався, але насправді саме такої материнської турботи він і чекав. Від мене мабуть теж, та не дочекався.

І нарешті те, з чого почалася ця історія: як я зрозуміла, що не зможу більше жити з цією людиною.

2015 рік ми зустрічали вчотирьох. Я, він, наша однорічна дочка і його мама. Я, в принципі, нічого не мала проти такого розкладу – мама і на стіл накрити допомогла, і з онукою бавилась.

До 12 ночі наш зоряний хлопчик нахрюкался як свиня і приліг на дивані. Я запропонувала свекрусі залишити його в спокої і спокійно випити шампанського. Але вона заходилася поратися: “Ой, п’є і майже не закушує!” І почала годувати мого чоловіка салатом олів’є з ложки! А цей п’яний 40-річний чоловік лежав на дивані і слухняно відкривав ротик!

Мене мало не знуділо. І тоді я зрозуміла, що зайва в цій сім’ї. Точніше, мені не потрібна ця смердюча перегаром лялечка, яку мама-пенсіонерка годує з ложечки, а в перспективі, мабуть повинна буду годувати і я.

За матеріалами