Фразу «не довіряй подружці, довіряй подушці» можна було почути від наших бабусь. Післявоєнний час, коли чоловіків було набагато менше, ніж жінок, змушував останніх усіма силами охороняти сімейне вогнище. Подібні установки, але в дещо пом’якшеному варіанті, передалися і поколінню батьків тих, хто зараз у віці створення сім’ї. Однак ми живемо в зовсім інший час, у більш вільному світі та відкритому онлайн-просторі, де спроби контролювати контакти близької людини швидше руйнівно позначаються на нашому союзі.
Водночас ситуації, коли між подругою і чоловіком виникають інтимні стосунки, – далеко не рідкість.
Зрозуміло, причини зрад і розставань не вкладаються в єдиний сценарій. Найпростіше в цій ситуації – покласти відповідальність за те, що трапилося, на другу сторону і визнати себе жертвою обману. Однак, якщо ми намагаємося розібратися не стільки в мотивах кривдника, якого ніколи не зможемо змінити, скільки у своїх власних почуттях і внутрішній мотивації, можливо, це допоможе послабити той біль, який інакше нас не відпустить.
1. СІМЕЙНИЙ СЦЕНАРІЙ
«Ми з Ольгою були близькі, вона часто бувала в нас удома, – ділиться Наталя. – Коли вона розлучилася зі своїм хлопцем і дуже через це переживала, я годинами вислуховувала подругу, втішала. І була вдячна чоловікові, коли він допоміг їй знайти роботу. Пізніше виявилося, що за моєю спиною в них виникли стосунки. Тепер я змушена визнати правоту моєї мами, яка стверджує, що жодному чоловікові не можна до кінця довіряти».
Як би парадоксально це не звучало, не всі жінки можуть насолоджуватися сімейним щастям і спокоєм. Наше несвідоме грає з нами злий жарт, і ми стаємо заручниками дитинства, як у випадку Наталії, яка засвоїла материнські установки на те, що чоловікам апріорі немає довіри.
Тоді відчуття миру та спокою в сім’ї створює лише внутрішнє напруження та передчуття: щось погане обов’язково має трапитися.
Якщо людина виросла поруч із водоспадом, тиша починає здаватися їй лякаючою та підозрілою. У такому разі простіше спровокувати або не помічати ситуацію, яка буде травмувальною, але зрозумілою, ніж жити з прихованим відчуттям небезпеки, про яку попереджали в дитинстві.
2. ЗЛАМАНІ СТОСУНКИ
Самотня подруга може стати тригером руйнування стосунків, які давно дали тріщину. За зовнішніми ознаками сім’я виглядає цілком дружньою: діти, зустрічі з друзями, спільні подорожі та інші умовні атрибути сімейного щастя вводять оточуючих в оману. Жінці при цьому хочеться втекти із сімейної системи, яка давно обтяжує.
Часто це означає, що доведеться взяти на себе відповідальність за позбавлення дітей батька, витримувати можливий гнів батьків, осуд знайомих.
У цій ситуації роман чоловіка і подруги стає гарним приводом і позбавляє почуття провини. Чоловік, який кохає партнерку і задоволений сімейним життям, найімовірніше, не піде на цей крок. Однак якщо в сім’ї був надлом, пара не знаходила можливості відкрито розв’язувати конфлікти, то подруга виявляється тільки приводом і кандидатом, не кращим і не гіршим за будь-яку дівчину з застосунку для знайомств.
Такий роман рідко закінчується тривалим союзом. І річ тут не тільки в почутті провини, що виникає, а й у тому, що «подруга-розлучниця» найчастіше бачить тільки хороший бік стосунків, який здається їй привабливим. Сімейне життя складається з багатьох зобов’язань і терпіння одне до одного. І чоловік, отримавши те, чого йому не вистачало в колишніх стосунках, часто розуміє: втратив він значно більше.
3. ПОЧУТТЯ ПЕРЕВАГИ
Власне влаштоване особисте життя може штовхати на самоствердження під виглядом псевдоспівчуття. Проявляється це в заохоченні практичної допомоги чоловіка самотній подрузі, уваги і навіть компліментів на її адресу.
Часто в цьому присутній елемент нарцисизму, відчуття того, що «я можу їм це дозволити», – пояснює психоаналітик. – Такі «вигули чоловіка на короткому повідку» створюють ілюзію контролю ситуації, лоскочуть нерви.
Однак уявне відчуття всемогутності, того, що ви повністю контролюєте почуття і бажання партнера, часом призводить до сумних наслідків.
Чоловік несвідомо опирається відчуттю тотального контролю, яке часто поширюється і на інші сфери життя, а зрада в цьому випадку перетворюється на демонстративне порушення кордонів. Руйнується не тільки сім’я, а й уявлення жінки про себе як про цінну і значущу особистість.
