Вірші – це душа народу, виражена у словах, які мають здатність проникати в саме серце. Особливо, коли йдеться про таку важливу тему, як Україна, її національні символи та День Незалежності. У кожному рядку поезії про Батьківщину звучить гордість, любов і повага до рідної землі, її історії та майбутнього.
Ми зібрали найкращі вірші про прапор України та День Незалежності. Адже це дні, коли кожен українець відчуває особливу гордість за свою країну, а поетичні рядки допомагають глибше осмислити значення цього свята.
Це не просто літературні твори, а справжній поклик серця, що лунає з покоління в покоління. Вони нагадують нам про важливість єдності, любові до рідного краю та непохитної віри у незалежність і майбутнє нашої держави.
ЩО ДЛЯ МЕНЕ УКРАЇНА?
Що для мене Україна?
Це уся моя родина,
Мої друзі і знайомі,
Мир і спокій в нашім домі.
Це лани широкополі,
Це і верби, і тополі,
Це калина біля тину
Й мова наша солов’їна.
Україна — ліс і доли,
Ріки, і моря, і гори.
Це хатини і садочки,
Квіти й птахів голосочки.
Україна — це щоднини
Сміх маленької дитини.
Ніжність мамина і пісня,
Що від серця лине звісно.
Україна — це солдати,
Що нас вміють захищати.
Це найкращая країна,
Неповторна і єдина!
Тетяна Строкач
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Тривожні вечір, ніч, і ранок,
Тривожний зболений світанок,
В тривозі день… Гудуть сирени…
—Ти як? — летять слова від мене…
Чи ти святкуєш в рідній хаті?
Чекаєш звістки від солдата?
Чи ти в бою? А чи в безпеці? —
Найважливіші звичні речі…
Уся країна стала домом.
Болить усім… Це так знайомо.
Йде боротьба за незалежність
В нашій історії не вперше.
Та ворогам не подолати
Народ, що вміє об’єднатись
Й зуміє знищити вражину,
Була щоб вільною країна!
Тож незалежна, сильна й вільна!
Вітання від дочки і сина
Приймай, рідненька, із любов’ю!
Ми завжди разом із тобою!
Тетяна Строкач
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, УКРАЇНО!
Нас вбивають сусіди ординці,
Бо за волю свою стоїмо!
Нас вбивають, бо ми українці,
На поталу себе не дамо!
Нас вбивають, бо з нами та правда,
Що примножує силу стократ!
З нами віра і впевнене завтра,
Де лелека приносить малят!
Наталя Карпенко
МОЛОДА Й НЕЗАЛЕЖНА
Хоч і важко буває, такі вже у світі часи,
Та щоранку, зустрівши усмішкою день на світанку,
Україна моя, вічно сповнена сили й краси,
Одягає найкращу квітучу свою вишиванку.
Простягає до сонця могутні верхівки Карпат,
Умивається теплими хвилями Чорного моря,
Чорнобривців й волошок збирає тонкий аромат,
І під дзвони із Лаври блага, щоб не знали ми горя.
Запашного куштує хлібця з українських ланів,
В плодовитих садах і у полі збирає гостинці.
І пильнує, щоб стяг наш державний завжди майорів
Не лише у руках, а у серці й душі в українців.
Її спрагу тамує водою могутній Дніпро,
Її думка лунає словами Франка і Шевченка,
В її серці невпинно квітують повага й добро,
Та із нею завжди непокірливий дух Дорошенка.
Україно моя, краю соняхів, нив і пісень!
Моя вдячність тобі, моя віра у тебе безмежна!
Особливий всі разом для нас відзначаємо день,
Я пишаюсь тобою, моя молода й незалежна!
Катерина Проценко
УКРАЇНО
У чому сила твоя,
Країно моя?
Розкрила б, розкрила б,
Ангелом ставши, крила.
Їй-богу я над тобою
Навік-віки собою,
А ти би цвіла й цвіла.
Галина Мирослава
УКРАЇНОНЬКА — ПОНАД УСЕ!
Сила нації завжди в єднанні!!!
Лави дружнії враг не проб’є!!!
А нападнику зло віділлється!!!
Влада Бога скрізь, усюди є!!!
А народ наш бережений Богом!!!
Україна — вільна і свята!!!
Край героїв, похвали достойних!!!
Розцвіте привільная земля!!!
А народ наш з Богом буде жити!!! Бо
Їство людини — у Добрі!!!
Недолюдцям нема в світі місця!!!
Іроди позникнуть на віки!!!
Сильні, благородні, світлоносні
Легіні й красуні — ось мій рід!
А розбійники заздренні, люті
Виродяться й зникнуть — весь набрід!
А моя земля з руїн устане,
Бо це Божа, праведна земля!
Осяйна свобода і незламність,
Героїчна сила в нас жива!
Україна з попелу повстане,
Наче фенікс, дивом оживе!!!
А гнобителів і казнокрадів
Царювання скінчиться уже!!!
І розвіється нечистий порох,
Їдкий слід від нечисті — рефе.
Слава Богові! Героям слава!
Українонька — понад усе!
Галина Римар
ПРАПОР УКРАЇНИ
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали…
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали…
Але він знов, як день новий, розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
Вадим Крищенко
СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ
Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий.
Прапор, як святиню, любі діти,
Треба шанувати й боронити.
Прапор – символ нашої держави,
Він для всіх ознака сили й слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє-небо, жовте-жито;
Прапор свій оберігаєм.
Він святиня, знають діти.
Наталка Поклад
ПРАПОР
Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже – народом,
Українським, в Україні.
Наталка Поклад
НАШ ПРАПОР
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне – злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині – жито, по горі – блакить.
Дмитро Павличко
ПРАПОР УКРАЇНИ
Це прапор – вільної країни,
Це прапор – міста і села,
Це прапор мої Батьківщини,
І в ньому вічності добра.
Він майорить, як синє небо,
Безхмарний – символе добра,
А жовтий – золоте колосся,
Відбиток віри та тепла.
І він, величиться над нами,
Показуючи вірний шлях,
Блакитним й жовтим кольорами,
На небі й на своїх полях.
Володимир Архипенко
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
Негода. Наче хвилі у Дніпрі…
Негода. Наче хвилі у Дніпрі,
Нуртують чорні хмари угорі.
Бувало також: мряка та імла
Неждано чистий обрій облягла.
Раптом бачиш трепетну блакить –
То український прапор майорить.
Зима настала. Глибоченний сніг
На сквери, площі і бульвари ліг.
Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта.
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор – дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина –
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,
Чекання світлих, радісних часів.
Юрій Загорський
УКРАЇНІ
Одна у всьому світі ти, одна,
Така розкішна і струнка, як вишня!
Не личить тобі, Дівчино, війна,
Що з берегів кривавим морем вийшла.
Не личить тобі, рідна, цей полон,
Цей зашморг, що вдягли тобі на шию.
Забрали спокій, вкрали мирний сон
І розлили отруту, мов ті змії.
Одна ти, Україно, в нас, одна!
Тобі так личить це безмежне поле,
Цей сад і матіола запашна,
Це дивне літо й тепле Чорне море!
Одна така, найкраща на весь світ,
Де рід козацький жив і буде жити.
Ти йшла до волі сотні довгих літ…
Дай, Боже, тобі шансу не впустити!
Наталія Кузьмічова
МОЯ УКРАЇНА
Моїй Україні, незламній, сильній,
вільній і незалежній, присвячую
Моя Україна — найкраща, єдина,
Червона калина, коріння моє.
Люблю тебе, рідна моя Батьківщино
І горда, й щаслива, що ти в мене є!
Люблю твою душу і мрію крилату,
Лани неозорі і ріки, й моря,
І рідне село, там, де батьківська хата,
Де я народилась, де виросла я.
Немає у світі такої красуні,
В віночку з колосся, під небом ясни’м.
Щоденно цілую твої я долоні,
Так затишно й тепло під сонцем твоїм.
Смачнішого хліба у світі немає,
Як твій, Україно, пухкий коровай,
І пісні такої, що з серця лунає,
І казки такої, коханий мій край.
Ти м’ятою пахнеш, любистком духмяним,
Черемхою маниш, бузком запашним.
Умита росою, що падає зрання
І дощиком теплим, і снігом рясним.
А мова твоя, чарівна, солов’їна,
За душу бере, зачаровує світ.
Ти — величава красуня царівна,
Любов лебедина, п’янкий дивоцвіт.
Ти — горлиця пташка у синьому небі,
Розправила крила у вільний політ.
Милуюсь тобою, молюся за тебе,
Краса тополина, волошковий цвіт.
Тут все наймиліше, і свято, і будні,
І ранки, і дні, й запашні вечори.
Тут літо тепліше, весна незабутня
І жайвір весняний аж ген угорі.
Поглянь, Україно, весь світ із тобою
Повстав проти сили, брехні і біди.
Пишаюсь тобою, а серце від болю
Холоне й кричить: “Не зігнись, не впади!”
Ти вистоїш, рідна, з тобою надія,
Любов і Господь, віра й правда свята.
Хай збудеться все, про що прагнеш і мрієш!
Ти вільною станеш, живи й розквітай!
Наталія Кузьмічова
УКРАЇНА
Країн багато на великій карті,
Та серед них — вона, твоя єдина.
Її люби і будь завжди на варті,
Бо це твоя земля, це Україна.
Вона така ж реальна і казкова,
Як мамина долоня, тепла й щира,
У неї в серці українська мова,
В її душі любов і світла віра.
Цвітуть в ній мальви, маки і левкої.
Хтось, може, скаже, що таких багато.
Але ти знай, що іншої такої
Не зможеш в цілім світі відшукати.
Мар’яна Савка
