Насправді будь-якому чоловікові потрібна жінка, якій він намагатиметься догодити. Не вона йому, а він їй.
А що, якщо все навпаки, не так, як нас вчили думати?
Чоловіка хлібом не годуй, а тільки дай йому повернутись перед тобою на пузі. Молоді та старі, християни та мусульмани, білі та чорні, багаті та бідні – всі чоловіки люблять нам служити. Винятків немає і не може бути.
Це істина в останній інстанції, яка має бути очевидною будь-якій жінці, але чомусь переважна більшість жінок живе так, ніби світ влаштований по-іншому, ніби це ми повинні догоджати чоловікам, а не вони нам.
Жінка має бути господинею на кухні, королевою на людях та повією у ліжку. Саме ця нісенітниця вбита в голови наших жінок. Саме її вони прийняли за істину, яка не потребує доказів.
Знаєте що? Ви можете прийняти за аксіому все, що завгодно. Однак це не означає, що твердження, яке ви назвали аксіомою, є нею насправді.
Насправді будь-якому мужику потрібна жінка, якій він намагатиметься догодити. Не вона йому, а він їй.
Не треба бути ні повією в ліжку, ні господаркою на кухні, ні королевою на людях. Королева, яка знімає вдома корону, і давиться ч*еном, намагаючись догодити чоловікові, — видовище смішне та жалюгідне. Не треба нікому догоджати. Цього немає у нашій природі. Ми, за своєю натурою, споживачі. У нас природою закладено купувати. Хліб, видовище, емоції, енергію.
Розмови про віддавати пішли потім, коли ми вже настільки офігіли, що чоловіки збунтувалися, закрутили нам гайки і зажадали знати своє місце, вказавши нам на килимок біля входу до печери. Взагалі, на цих килимках чоловіки раніше самі спали і не дзижчали. Це їхні килимки. Це їм там біля входу не дме і взагалі нормально. Це у них природою закладено віддавати, тобто догоджати. А нам належить брати.
Це чоловік має бути повією в ліжку, господарем на кухні та королем на людях, а ми взагалі нікому нічого не винні, бо ми — жінки, і цим все сказано.
Автор: Олена Міро
