Дратує, коли ви постійно сваритеся з одного того ж приводу. Ви не можете знайти рішення. А почалося все з простого непорозуміння, але тепер ви не знаєте, як усе залагодити. Як так вийшло? Ви не самі. Є одне слово, яке підливає олію у вогонь сварки та змушує обох партнерів зриватися.
Це слово, яке ми використовуємо постійно. Це слово, яке посилює напруження пристрастей у сварці. Використовуючи це слово, ми змушуємо партнера захищатися, дратуватися та атакувати. Ваш пульс частішає, і ви починаєте злитися. Що це за слово?
“Ти!”
“Ти-висловлювання” зосереджуються на тому, що робить інша людина, а не на собі. І ми робимо це, навіть не замислюючись. Це поширена тактика поведінки у конфлікті. Легше побачити чужу поведінку, але вказуючи на неї ми й починаємо сварку. Ось кілька прикладів «ти-висловлювань»:
“Ти ніколи не відповідаєш на мої повідомлення. Чому ти не можеш просто відповісти, коли я тебе про щось питаю? Я не писала б тобі, якби мені не потрібно було, але ти завжди зайнятий. Тобі начхати на всіх, крім себе”.
Що людина чує? Критику на свою адресу. Це змушує її захищатись, доводити, що це неправда. Навіть якщо вона не зробила нічого неправильного, бажання захищатися з’являється автоматично. Вона намагається врятувати свою репутацію.
Звинувачуючи іншу людину, ми відвертаємо увагу від себе. Так роблять алкоголіки та наркомани, щоб відвернути увагу від своєї проблеми, і це працює.
Як це припинити?
Коли розмова починається з «ти», виходить гра в пінг-понг.
Людина відчуває, що її критикують і починає контратаку. І так по черзі. Це може тривати вічно. Ви продовжуєте сваритися про те саме багато років, не знаходячи рішення.
Нічого не змінюється, бо кожен думає, що треба змінитись іншому. Річ у тім, що зупинити цей цикл можна лише зосередившись на собі. Не звинувачуйте іншу людину. Ту ж думку можна донести, передавши їх через свої почуття: “Я відчуваю, ніби неважлива для тебе, коли не отримую від тебе відповіді”.
Ваш партнер буде більш сприйнятливим до цього, тому що не можна посперечатися з почуттям. Він захоче слухати, бо його тут нічого не звинувачують — з ним діляться. І він почне робити так само. Висловлювати свої почуття, свою думку, потреби.
