Бійтеся називати чоловіка «татко», «малюк», «рідненький» і так далі…
Психологія

Бійтеся називати чоловіка «татко», «малюк», «рідненький» і так далі…

У мене звернення, як зазвичай, до дівчаток, а хлопчики вже хай собі як хочуть. Отже, дівчатка…

Я колись проводив опитування про дружин, у яких «як відрізало» почуття до чоловіків, з якими вони прожили достатню кількість років (як правило близько десяти). Цікавився, чи вийшло хоч у когось відновити потяг після такої кризи. Всю суму відповідей можна звести до короткого слова «ні».

Відповіді, де проблискувала хоч якась надія, стосувалися, зрозуміло, розмов. Тобто якщо ви говорите, зберігається шанс. Але тут два моменти. По-перше, це «говорите» має на увазі повний випуск всіх накопичених емоцій – а це означає крик, вереск і рев. Інтенсивно, часто і довго. Тому що сама стіна, яка розділяє партнерів, це накопичені за спільне життя емоції, які раптом перейшли з кількості в якість.

По-друге, для багатьох такий емоційний прорив – тобто не разове відкриття дверей і виливання під ноги партнеру відра з істерикою, а щоб ось всі навстіж – означає стати іншою людиною. А хто став іншою людиною, той може продовжити стосунки, оскільки це буде не продовження, а початок.

Але це теоретично, а на практиці зустрічається закоханість в когось третього з усіма наслідками.

Десять років, умовно кажучи, чоловік ковбасився – тепер дружина відповідає. Тренд «стосунки кінцеві» – він звідси. Хлопчики починають, дівчатка закінчують. Думайте, коротше, один про одного – пам’ятайте, що всі емоційні рахунки в один прекрасний день будуть зведені. Не напружуйте партнера, не тисніть в собі емоцій.


Що стосується механізму. Це цікаво. Знаєте, як людина стає мазохістом, наприклад? Психіка, щоб впоратися з болем, виштовхує нестерпні переживання в сексуальну сферу, і це закріплюється як програма отримання задоволення. Ось і тут щось схоже. Дівчата часто говорять: «Відчуваю до нього теплі почуття, але при одній думці про сеks пересмикує».

У мене є підозра, що жіноча психіка, потрапляючи, як між молотом і ковадлом, в пастку з «не хочу» і «треба», наділяє хлопчика властивостями близького родича – батька або (частіше) дитини. Це відбувається поступово – починається з милих жіночих жартів над чоловіком, м’якого знецінення, такого собі витирання носа матусею (роль Дружини змінюється на роль Матері). Тобто дівчинка у себе всередині створює ментальну карту маленького і беззахисного хлопчика – що допомагає їй справлятися з його брутальністю, неувагою, зрадами, а іноді просто нездатністю дати їй той рівень життя, на який вона розраховувала.

В результаті чоловік перетворюється в родича, і ceks з ним стає неможливим, тобто відразливим. Гірше того – адже родич це назавжди, це до самої смерті. Образа може пройти, а от це відчуття – ні.


У мене звернення, як зазвичай, до дівчаток, а хлопчики вже хай собі як хочуть. Отже, дівчатка:

1. Не грайте в дочок у стосунках – тобто не вважайте хлопчика татом, який з батьківської любові все від вас стерпить. Станеться інверсія, ролі поміняються, ви самі станете для нього мамою, і стосункам кінець.

2. Не збираєте в собі емоцій, не сподівайтеся, що все стерпите, не займайтеся боротьбою з собою, говоріть на повний голос, вчіться комунікувати, не списуйте на чоловіче нерозуміння і небажання – інакше гірше буде.

3. Не займайтеся сeksом по-родинному, тобто не заради сеksу, а щоб переконатися, що у нього є почуття – практикуйте відв’язний, «брудний» сеks з тваринницької хиті, інакше подружня ваніль перекриє стосункам дихальні шляхи.

4. Бійтеся називати чоловіка «татко», «малюк», «рідний» і так далі – досягнете того, що він таким і стане, і життя ваше покриється неблагородною цвіллю, а ви почнете мріяти про «справжнього» мужика, попрощавшись з власним.

Питання, а якщо це все вже трапилося? Тоді станьте «чужими людьми» і говоріть, говоріть, говоріть, а потім починайте все заново, якщо залишаться сили – авось все повернеться.

Автор: Саша Іванов