Коли жінка перестає бути жінкою…
Мотивація

Коли жінка перестає бути жінкою…

Жінка перестає бути жінкою не тоді, коли у неї закінчуються сили носити підбори або сукні.

Жінка перестає бути жінкою, коли у неї закінчується вибір.

Один мій чудовий римський знайомий, будучи пійманим своєї жінкою за розгляданням сторонніх дам, любив повторювати – “Якщо я на дієті, це не означає, що я не можу подивитися меню”. Мені запам’яталася ця фраза. Відмінне нагадування про те, що навіть люблячий і відданий чоловік майже ніколи не забуває про те, що у нього є вибір. Вибір і право ним користуватися. Ну, хоча б, коли у стосунках не виходить знайти необхідного. Коли стосунки болять. Або коли сам партнер робить вибір не на його користь.

Жінка часто відмовляється від вибору ще тоді, коли стосунки навіть не почалися. Вона поспішає прокричати “Я – твоя” набагато раніше, ніж чоловік встигає усвідомити своє бажання “Я хочу, щоб ти була моєю”, задатися питанням “Що потрібно зробити, щоб ти стала моєю?” і, тим більше, заявити і словом і ділом – “Ти – моя.” Вона поспішає закритися в клітці і, чомусь, втрачає ключ.

Далі – справа техніки. Сидячи в клітці, так легко зруйнувати зв’язок з об’єктивною реальністю і почати жити в світі, в якому є тільки один чоловік. Навіть якщо він далекий від ідеалу… Навіть, якщо б’є… Навіть якщо зустрілися якось всього один раз…

Виключаючи зі свого життя інших чоловіків – на рівні уваги, фантазії, щирої людської цікавості по відношенню до іншого, невинного флірту чи дружби – жінка не тільки позбавляється привабливості (вільна жінка, яка вміє свідомо зберігати вірність, – приваблива; рабиня, яка прирівнює себе до речей, – ні). Жінка відмовляється і від великої (або більшої) частини свого внутрішнього життя і зовнішніх ресурсів, ігнорує сотні реальних можливостей і відкритих дверей, щоб кинути всі сили на рішення нескінченної шаради – “Як зробити так, щоб Він…”.

Часто на це йдуть роки. Нерідко – ціле життя. Ціле життя, витрачене на безплідні страждання, біль і відмову від себе. А, дуже часто, всього-то й треба, що штовхнути відчинені двері, вийти на вулицю, сісти за столик в кафе і… поглянути, нарешті, на меню!

Автор: Natalia Dorfman