Можливо, якби всі майбутні сім’ї проходили таку перевірку, щасливих пар було б більше!
Одного разу чоловіки запитали у діда:
– Скажи… ось ви з дружиною живете стільки років і не сваритесь. Як це? У чому твій секрет?”
– Ви знаєте, що молоді вечорами ходять на посиденьки, а потім проводжають хлопці під ручку дівок, по центральній вулиці гуляють. Один вечір проводив – нічого, два – привід… а три вважай наречений. Ось і я пішов проводжати одну, йду щось кажу, а вона раптом стала витягати потихеньку свою руку з під моєї. Я не зрозумів, а виявляється, я йшов прямо в калюжу на дорозі, звертати не став. Вона калюжу оббігла і знову мене під руку. До наступної калюжі я йшов цілеспрямовано. Вона також прибирала руку.
На наступний вечір з іншою дівчиною я по колишньому маршруту. Та ж картина – оббігала калюжі.
На наступний вечір пішов з третьою. І знову по середині дороги по калюжах. Підходжу – вона за мене міцно тримається, слухає мене і… пішла по калюжі зі мною. Ага – просто не побачила калюжу. Тоді я до наступної – глибшої. Подруга нуль уваги на калюжу. Ось з тих пір і ходимо поряд і не сваримося, живемо ладком.
Всі чоловіки роти повідкривали, а які постарше кажуть: “Що ж ти, діду, раніше не розповів, як вибирати дружин. Може, і ми були б щасливішими”.
