Я неідеальна і ніколи не прагнула нею бути.
Міс досконалість – це точно не про мене.
У мене поганих звичок більше, ніж хороших. Звичайно, від деяких дуже хочеться позбутися, але поки не виходить.
Особливо від звички швидко звикати до людей, приймати все близько до серця і довіряти.
Я не женуся, і ніколи не гналася за модою.
Не нишпорю по інтернету, яка стрижка зараз модна і який колір в тренді.
У мене є улюблений колір, ось він для мене завжди в моді.
Я рідко ношу макіяж і не надягаю найкращі речі, щоб піти винести сміття.
Мені не доставить клопоту в домашньому одязі піти викидати сміття і в магазин навпроти сходити. І знаєте, від цього ще ніхто не постраждав.
Я не мучу себе дієтами.
Не намагаюся під когось підлаштуватися.
Не перебуваю там, де мені не подобається і не спілкуюся з людьми, які мені неприємні.
Дивлюся тільки те, що чіпляє, слухаю тільки те, що викликає мурашки по шкірі.
Голосно сміюся, коли смішно, плачу, коли сумно.
І може це здасться нерозумно, але не вмію приховувати своїх почуттів. Якщо щось відчуваю, я чесно про це говорю. Не боячись, що мене засудять.
Просто так чітко усвідомила, що життя воно одне. І проживати його так, як хочуть інші, а не як я сама хочу – нерозумно. Це моє життя і жити буду так, як хочу я.
