10 листопада, православні християни відзначають пам’ять святої Параскеви П’ятниці.
Народилася Параскева в Азії, у ІІІ столітті, в сім’ї заможного сенатора. Він вшановував Ісуса Христа – особливо страсну п’ятницю. Коли в них народилася донька в цей же день, то назвали її П’ятницею, що в перекладі з грецької Параскева. Дівчинка виросла і дуже вірувала в Бога та вибрала аскетичний спосіб життя. Вона була заарештована та страчена за свою віру та відданість Хресту.
З тих часів Параскева П’ятниця стала покровителькою жінок та матерів.
Колись парубки постилися на Параскеву П’ятницю, щоб випростити собі гарну й хазяйновиту жінку. Дівчата — щоб вдало вийти заміж. “П’ятінка, моя матінка, допоможи хоч ти, щоб мені замуж піти”. Дівчата просили у Параскеви П’ятниці, щоб не був муж п’яниця, щоб були діти непитущі. Для цього заносили в церкву льон або матерію, дарували рушник на ікону.
Колись вірили, що той, хто дотримується щоп’ятниці посту, піде в Царство небесне і ніколи не хворітиме на пpопасницю.
До початку XX ст. в Україні був звичай “годування” Параскеви-П’ятниці. На Параски, а також у п’ятницю на Страсному тижні господиня накривала стіл білою чистою скатертиною, ставила канун — розведений мед. Кожної п’ятниці протягом року на ніч залишала на столі хліб-сіль, кашу й ложку — “для П’ятінки”. Коли Бог розподіляв свята, то П’ятниця, за переказами, випросила собі один день на тиждень, щоб дати жінкам відпочинок. Тому вона суворо забороняє жінкам у цей день тяжко працювати, прясти, снувати, ткати і прати білизну.
У цей день дівчатам варто промовляти Параскеві П’ятниці молитви про заміжжя, гарного нареченого, щасливе сімейне життя, а також просити зцілення від жіночих хвороб, зубного, головного болю, лихоманки.
Також на це свято здавна дівчата прикрашали різнотрав’ям ікони Параскеви. Вони вважаються цілющими і допомагають при різних хворобах. З них можна готувати примочки, настої, відвари та ванни для немовлят.
У п’ятницю добре садити квочку на яйця — усі курчата вилупляться, переважно будуть курки.
Вважали, що вночі Параскева П’ятниця в образі високої молодої жінки з поколотим веретенами й голками тiлом приходить до тих, хто працює в п’ятницю. Або уявляють її на гусячих ногах, з величезними гpyдьми, які вона закидає за спину. За неповагу до себе могла наслати на пряху головний біль, лихоманку, ломоту в кістках або покарати наглою смepтю.
Кажуть, що дівчатам не можна мити голову і чесатися, не можна співати і сміятися. “Хто в п’ятницю сміється, той в неділю плаче”.
Не можна мити підлогу, бо на тому світі проведете весь час в помиях.
У це свято утримувалися від подружніх обов’язків, щоб діти не народилися калiками.
П’ятниця вважається днем нещасливим для роботи на городі, для початку нової справи. Не можна сіяти, орати й сапати, щоб не було граду, бо “в п’ятницю Бог чортів скидав із неба”.
Остерігаються цього дня щось віддавати або позичати, щоб “не віддати щастя”.
А сон п’ятничний — віщий. Він збувається завжди. Хоч і через два, хоч і через 10 років.
Параскева також шанується як покровителька всякої жіночої зимової роботи, а тому має й інші назви: Льоняниха, Трепальниця. Саме від цього дня жінки приступали до зимових видів роботи: прядіння, тіпання льону, шиття, вишивання.
Джерело: intermarium
