Чоловік довірив своє життя коханці… Але доля піднесла йому жорстокий урок
Життєві поради

Чоловік довірив своє життя коханці… Але доля піднесла йому жорстокий урок

– Де ти була? – запитав чоловік.

– У мами, – спокійно відповіла дружина.

– Знову? Ти останнім часом занадто часто сидиш у неї, – незадоволено заявив чоловік.

Вона у відповідь промовчала.

– Ти стала якоюсь безхарактерною… байдужою… Ти ж раніше такою не була. Ми вже 5 років живемо разом, але зараз мене починає дратувати твоя поведінка… Може, мені знайти іншу? – сказав чоловік з єхидною посмішкою.

– Як хочеш, – без емоцій відповіла дружина, накриваючи на стіл.

Така відповідь була для нього несподіваною. Він роздратовано встав з-за столу і вийшов з дому. Потім дістав телефон і набрав номер.

– Привіт, зайчику! Що робиш?

– Привіт, мій котику! Я недавно прокинулася. Дуже хочу тебе бачити, – лагідно промовив жіночий голос у слухавці телефону.

– Моя дівчинко, вже їду до тебе, нагодуєш мене? Я зголоднів.

– Звичайно. Чекаю!

Він задоволено посміхнувся і сів у машину. Заїхавши по дорозі в квітковий магазин, він купив букет бордових троянд, її улюблених…

Проїжджаючи повз перехрестя, він побачив жахливу аварію. Чоловіка везли на каталці, у нього не було однієї ноги, а поруч турботливо крутилася жінка. Під враженням від побаченого його відвідала незвичайна ідея. Він різко звернув на повороті і приїхав до лікарні до свого друга, який працював тут хірургом.

Зайшовши в кабінет, він попросив його допомогти в одній справі.

– Слухай, мені тут спала на думку ідея… Хочу перевірити дівчину. Допоможеш мені?

Друг посміхнувся і подивився на нього з подивом.

– У тебе крім дружини є ще дівчина?

– Так! Кохана.

– Кохана? Раніше ти вважав дружину коханою…

– Це було давно. З тих пір вона дуже змінилася.

– Гаразд, я допоможу тобі. Але я думаю, що твоя дружина прекрасна жінка, а ти просто перестав її цінувати.

Він проігнорував слова друга.

Друг подзвонив з його телефону коханці.

– Алло? Коханий, ти вже приїхав? – відповів жіночий голос.

– Добрий день. Вас турбують з міської лікарні. Чоловік потрапив у серйозну аварію, ваш номер був останнім вихідним дзвінком у його телефоні.

– Що сталося? Він живий?

– Так, він живий, але через сильні пошкодження йому потрібно ампутувати обидві ноги. Ви приїдете?

– Вибачте, я не можу зараз приїхати, – розгублено заявила жінка. – До того ж, він мені просто знайомий. Краще зателефонуйте його дружині. У телефоні має бути номер. А мені більше не дзвоніть, будь ласка.

Дівчина кинула слухавку.

Він сидів поруч і все чув. Він був у шоці від її відповіді.

Друг помітив його засмучення і запропонував:

– Раз вже затіяли таку перевірку, давай подзвонимо твоїй дружині?

– Їй я тим більше не потрібен, вона теж кине мене.

– Це твої припущення. Давай спробуємо, тоді дізнаємося точно.

– Ну добре. Давай.

Лікар набрав номер дружини.

– Привіт, Діана!

– Привіт, Михайло!

– Тут така справа… Тільки не хвилюйся. Ігор потрапив в аварію.

– Він живий? Що з ним? – схвильовано запитала дружина.

– Він живий, але стан важкий, він у комі.

– Я зараз буду!

Друзі переглянулися.

– Ну що, продовжимо перевірку? – запитав друга Ігор.

– Тобі цього мало?

– Мало. Упевнений, вона піде, коли зрозуміє, що все погано і як раніше вже не буде…

Друг подивився на нього і сказав:

– Невже ти своїй новій подрузі довіряв більше, ніж дружині?

Ігор промовчав, опустивши голову.

Нарешті приїхала його дружина.

– Де він? Де він? – вона стривожено бігла коридором.

Її зустрів друг чоловіка.

– Будь ласка, заспокойся. Він у палаті. Ходімо.

Діана зайшла в палату і кинулася до ліжка. Він лежав нерухомо. Вся в сльозах, вона почала цілувати його руку і говорити:

– Мій коханий, прокинься, благаю тебе. Тільки живи, благаю… Я так кохаю тебе… Я не зможу без тебе жити… Знаєш, останнім часом я була такою мовчазною, тому що мені зателефонувала інша жінка. Вона сказала, що ти тепер з нею. Я хотіла, але не змогла піти. На душі було так порожньо, я була втрачена. Я не була у мами весь цей час. Я просто сиділа на дитячому майданчику, ходила по наших місцях… Я все пробачу або відпущу, якщо захочеш… Тільки живи…

Тоді він не витримав, підвівся і обійняв її.

— Пробач мене, кохана, як же я був сліпий… Я забув все, що цінував у тобі, за що колись полюбив тебе… Сьогодні я зрозумів: ти — та єдина, яка допомагає мені вірити в себе і дає сенс у житті. Ти завжди мене підтримувала і розуміла, моя кохана. Пробач мене, я більше ніколи не зроблю тобі боляче. І ніколи тебе не відпущу…