Кілька ознак, які допоможуть вам розпізнати людину-гімно від просто хорошої людини, яка трохи заплуталася в емоціях і уявленнях про життяю.
У соціумі мирно співіснують різні люди. Іноді вони збираються в постійні спільноти, дружать, створюють сім’ї, у компаніях вирушають у далекі та близькі поїздки, щочетверга грають у покер, зустрічаються в тенісних клубах, їздять на риболовлю, гуляють із дітлахами тощо. Компанії бувають великі, бувають маленькі, і збираються вони за якоюсь однією ознакою – захопленням і спорідненістю душ.
Добре, якщо компанія зовсім однорідна і люди, які її складають, об’єднані ще й спільними спогадами (друзі дитинства, однокласники, однокурсники) і вийшли всі з одного гнізда (місце, де росли). Але часто в доросліших спільнотах об’єднуються люди з різних місць «зростання» з різним менталітетом, і в більш-менш сформованій компанії існує відносний мир, створений заради спільної справи.
А потім виникає нестандартна ситуація, коли хтось починає поводитися якось неправильно або… просто дивно. Хто він? Реальне гімно? Чи хороша людина, яка просто трохи заплуталася в емоціях і уявленнях про життя?
Отож, як визначити:
1. Ця людина не реагує одразу на чиюсь біду
Співучасть або Співчуття в суспільстві людей ніхто не відміняв. Навіть тварини цим відрізняються. А люди, тим паче, мають постійно проявляти свої людські якості. Реакція на чужу біду в нормальної людини буде швидкою і природною, і – виражатиметься в емоціях, словах чи діях.
Людина-гімно не проявляє реакції. Вона просто дивиться. І мовчить. Вона думає, насамперед, як це може позначитися на її спокої та безпеці, і тільки потім зреагує останнім. Або – зовсім не зреагує і піде далі.
2. Він не робитиме зусиль заради когось
Йдеться про справжні зусилля. Про такі, які ми робимо всупереч власним інтересам. Коли ми чимось жертвуємо. Заради когось чи заради чогось. Ми віддаємо щось із зусиллям, втрачаючи своє, але водночас розуміючи, що так зробити правильно, що це – за принципами соціуму, який прагне високої моральності й гуманності, і ми хочемо бути членами цього соціуму. Людина гімно не думає про соціум і про гуманність. Їй все одно, що про неї скажуть згодом. І що їй можуть не подати руки в нормальному суспільстві. Людина гімно прагне бути серед нормальних людей, бо вона свідомо не хоче бути в середовищі таких, як вона. Бо там не допоможуть, а тут – так.
3. Вона порушує правила вашого соціуму заради свого комфорту
Скажімо, більшість із вас домовилися про щось, вважаючи, що решта це сприймуть нормально. Ви судите про людей, що оточують вас, по собі. Скажи мені, хто твій друг… І раптом наш незрозумілий член колективу починає голосно протестувати, наводячи аргументи, пов’язані з його особистою незручністю. Причому ці незручності відчуває кожен член колективу, але вважає їх допустимими заради спільної мети. Це привід придивитися до людини і поставити собі головне запитання – а що вона робить серед нас?
4. Події її життя чомусь не становлять для вас інтересу
Ви внутрішньо розумієте, що ця людина не дуже органічна у вашій спільноті. Ознака, за якою можна визначити, що у вашій компанії затесалася людина-гімно – Ви ніколи їй не зателефонуєте і запитаєте, як справи… Ви не знаєте, як у неї справи, не знали і не хочете знати. Хоча ви цілком можете сидіти за одним столом у ресторані.
Що робити, якщо у вашій компанії є така людина? Обговоріть публічно і в її присутності її дії, слова або бездіяльність, які вам здалися неправильними і не зовсім адекватними. Можливо, більшість кинеться його захищати і звинувачувати вас в упередженості. Але початок буде покладено. А те, що він на вас після цього образиться, вже не так важливо. Повірте, він залишиться у вашому товаристві, і потім перший піде на контакт. Подальші події, а вони неодмінно відбудуться, вже змусять ваших друзів звернути увагу на ті факти, що раніше вони пропускали повз. Навіщо від такого позбавлятися? Підставить у найбільш невідповідний момент.
