Як багато жінок, яким нічого не треба. Нічого. Від слова зовсім. Усі вони – абсолютно різного статусу, віку, краси і настрою. Їх нічого не об’єднує, крім одного, – мені нічого не треба.
Не треба мені допомагати, я що безрука.
Не треба так багато працювати, у мене теж голова є.
Не треба готувати вечерю, якщо ти раніше прийшов. Дочекайся, я зараз приїду і все зроблю.
Не треба самому дітей у садок/школу/гуртки вести. А хто їх збере? Вони самі не можуть, а ти не зробиш, як треба.
Не треба мене проводжати на вокзал. Ти що?! Відпочивай, завтра рано вставати.
І це не межа.
Не треба мене зустрічати з автобуса. Ніч же. Я сама доберуся. Не маленька.
Не треба годувати дитину. Ти все одно не нагодуєш тим, чим треба. Я там приготувала… У нього по меню сьогодні…
Не треба подарунка. Навіщо?! Найкращий подарунок – ти.
Не треба в кіно/ресторан/кафе/бар. Ми що вдома кіно подивитися/поїсти не можемо.
Не треба заїжджати за мною в магазин. Всього три невеликих пакети. Я й сама донесу.
Уже впізнали себе? Тоді продовжуємо.
Не треба квіти. Ти що? Це ж гроші просто викинути. Краще що-небудь додому купимо.
Не треба такий дорогий готель. Ми що пани? Можна й подешевше щось. Скільки нам то бути, тиждень всього. Два? Не треба два. А на роботу як же?
Не треба зі мною до лікаря. Я тобі не дитина. Сама сходжу.
Не треба готувати вранці мені щось. Я все одно не їм так рано.
Не треба так пізно йти гуляти з дитиною. Завтра рано на роботу/школу.
Не треба витрачати на мене гроші. Навіщо? У мене все є.
Не треба купувати такий хліб/ковбасу/сир/м’ясо/воду/молоко/інше. Ти що? Можна щось простіше.
Не треба мені казати, що робити. Я сама знаю. І вже краще ніж ти.
Не треба зустрічатися з твоїми друзями. Який сенс? Тільки про баб і думають. Адже всі ж вільні. Вони на тебе погано впливають.
Не треба перечити моїй мамі/моєму татові. Твоя думка нікого не цікавить.
Список нескінченний. Допишіть самі. А тепер резюме.
Коли жінці нічого не треба, чоловік перестає робити для неї що-небудь. Вона своїм «не треба» знецінює себе як жінку в принципі.
Тим, кому нічого не треба, хоче виглядати в ЙОГО очах самодостатньою, незалежною, розумною жінкою. У результаті – все з точністю до навпаки.
Ви вбиваєте в чоловікові чоловіка. І він уже не хоче про вас піклуватися. Він уже не хоче вас оберігати. Він уже не хоче бути відповідальним і сильним за вас. Ви ж усе самі й самі. То й лямку тягни. А я розслаблюся.
Та й у принципі він не хоче вас більше. Від слова зовсім. Дивно? Чому ж! Закономірно, природно і банально.
Якщо потрібен пасивно-агресивний чоловік – продовжуйте «не треба». Якщо потрібен відповідальний, добрий і турботливий – треба все. І відразу. І взагалі вчора. І щодня.
Не вбивайте в чоловікові чоловіка і нехай справжніх, щирих, з палаючими очима і любов’ю в серці чоловіків буде більше. Від самого народження і до самої смерті. Ви, жінки, можете зробити так, щоб ВІН, ваш чоловік, носив обладунки. А не «шістки на погонах».
