Якщо почитати, що пишуть наші чоловіки в блогах (постарайтеся не робити цього перед обідом), то здається, що сварять і обговорюють вони тільки поганих, ні на що не придатних, безпутних жінок. Так і пишуть «як вичислити непридатну жінку», «як вичислити легкодоступну завзяту жінку» (чого її вичисляти, вона сама вас вичислить), «як зрозуміти, що заміжня жінка прагне чоловічої уваги» і так далі.
На секунду може здатися, що ці письменники за все хороше і проти всього поганого. Що вони викривають і вичислюють виключно поганок у жіночій подобі. А милих хороших дівчаток носили б на руках, якби не грижа хребта. Але це не так. Насправді, хорошим жінкам теж багато чого не прощають. Я б навіть так сказала: багато чого не прощають саме хорошим жінкам…
1. Уявний роман із самим собою
Ви коли-небудь читали, як люди описують свої любовні невдачі? Ніхто не зізнається чесно, що просто не зацікавив партнера, і не відійде осторонь. Зазвичай у разі отримання відмови громадянин починає поводитися як чайник зі свистком. Спочатку розігрівається, потім закипає, а потім починає всім свистіти, яка жінка нехороша. Але ж вона нічого поганого не зробила, і які тоді гріхи їй «пришити»?
А з іншого боку, як це «не зробила нічого поганого»? Була б жінка (дівчина, бабуся), а вже уява, як у класика, за хвилину домалює решту. По-перше, якщо жінка була, і мала нещастя попастися «чайнику» на очі, то вона вже винна, бо заманювала. Якщо людині боляче й неприємно, її фантазії розбилися шибками всередину, її нахабно спустили з небес на землю, тицьнули носом у реальність, то чи не сама ж вона опинилася в такій скрутній ситуації? Ні, його туди заманили. Навмисно і абсолютно усвідомлено.
Звідси всілякі обурення з приводу недоречного жіночого одягу (надто відкритого, надто закритого, ростового костюма кролика, їжака або пивної діжки), недоречної жіночої поведінки (посміхалася, сміялася, подарувала пиріжок, запропонувала пакет у супермаркеті) і жіночих маніпуляцій (френдзона, ближче-дальше). Наприклад, інцел, про якого я писала, в одному з відео навіть жіночі односкладові відповіді в листуванні типу «так», «ні», «привіт» назвав маніпуляціями. Жінка ж не пояснює, чому ні, не дає собі труднощів розлучитися, а просто чекає, коли чоловік, як кліщ, сам відвалиться. А він у цей час сподівається і страждає…
Але ж правда – вона нехитра. Чоловік сам вибрав об’єкт, сам усе нафантазував, пережив у думках бурхливий уявний роман, а потім розлютився, зіткнувшись із суворою реальністю.
2. Принципову позицію «близькість тільки у стосунках»
Досі, друзі, ми не знаємо розгадок на низку загадок природи. Ми не знаємо таємницю Бермудського трикутника, смутно уявляємо собі, звідки взялися величезні малюнки на кукурудзяних полях, і вже зовсім ніяк не можемо здогадатися, чому чоловіки, котрі хочуть мати справу винятково з чистими й порядними жінками, зляться, коли ці жінки їм відмовляють. Ну справді, всі ці розмови про «придатність» і «цнотливість» швидко закінчуються після першого походу в піцерію з вердиктом «давай залишимося друзями».
Тобто жінка має, звісно, бути порядною і стійкою, але рівно до того моменту, як не зустріне чоловіка. Після цього вона тут же повинна погоджуватися на все і оптом. А після – анігілювати в просторі, щоб не псувати своєю недосконалістю і зіпсованістю чоловікові настрій. Він піде шукати нових.
До речі, ви помітили, що саме порядних і розбірливих жінок чоловічі психологи розбирають по кісточках у своїх блогах найчастіше? Ясна річ, із припискою «про кожного пошкодуєш, про кожного»…
3. Падіння власного лібідо
Не знаю, чому саме жіночу демо-версію зараз обговорюють найчастіше. Хоча, як на мене, демо-весія – чи не єдиний вид діяльності, в якому чоловіки абсолютні чемпіони. Хочете доказів? Я не знаю жодної жінки, яка спочатку б обіцяла чоловікові дістати зірку з неба, а потім у декреті відмовлялася б купувати нові труси. А ось чоловіки такі, на мій превеликий жаль, у природі є. І земля не розверзається під їхніми ногами, а ось абсолютно даремно, зазначимо в дужках.
Річ у тім, що в нашому суспільстві у збуджених чоловіків є якесь право на брехню. Мовляв, ну зрозуміло, гормони. Чого тільки не пообіцяєш, аби отримати бажане. А потім що?
У цьому «потім» винною, природно, призначається жінка. Змінилася, погладшала/похудшала, постриглася/пофарбувала волосся, відростила щетинку на ногах, допустила розтяжки… А справа-то набагато прозоріша, ніж у попередньому випадку. Лібідо у чоловіка впало, жінка «набридла» – значить, вона винна. Саме вона, а хто ж іще?
4. Благополуччя
Але є і найстрашніший злочин, який люди обох статей не прощають нікому, але чоловіки чомусь не прощають особливо. Це повне і беззастережне благополуччя після розставання.
Дівчина пішла? Та й будь ласка. Тільки нехай вона тепер стане стара, товста, і нікому не потрібна. Щоб можна було проводжати її жалісливим поглядом. Дружина забрала дітей і звалила у світле майбутнє? Нехай майбутнє буде суворим. Голодним, бідним, нещасним. Успішних у нас не люблять. Але це півбіди. Біда в тому, що найбільше не люблять успішних «колишніх»…
