Існує три способи зрозуміти, що таке психотерапія і навіщо вона потрібна. Можна прийти до цього самому, – через проби, помилки і страждання. Можна поспілкуватися з людиною, яка все про неї знає. А можна – подивитися фільм. Що ми і пропонуємо зараз зробити.
1. The Sopranos (Клан Сопрано)
Один із найкращих серіалів, у принципі – і до всього іншого наполовину побудований на психотерапії головного героя. Процес цей показаний максимально чесно і достовірно. Досить згадати, що 2000-го року двоє сценаристів отримали нагороду від однієї з американських психоаналітичних асоціацій.
2. Shrink (Психоаналітик)
Кевін Спейсі грає терапевта з Лос-Анджелеса, який переживає смерть дружини і з цього приводу забиває на роботу та починає курити багато трави. Сюжет крутиться навколо простих людських стосунків і тому професійні моменти у фільмі відображені не надто старанно, а, прямо скажемо, абияк. Утім, щось про психотерапію сценаристи чули, тому присутні слова нарцисизм, інтервенція, а також згадка фільму «Звичайні люди» (див. нижче).
3. Good Will Hunting (Розумниця Вілл Гантінг)
Стара добра класика, яка, втім, не надто коректно відображає роботу терапевта – там він виходить із себе, хапає пацієнта за груди та й узагалі, вступає з ним у якісь напівдружні-напівродинні стосунки. З іншого боку, дуже добре і наочно показано ті вигоди, які може принести терапія.
4. Ordinary people (Звичайні люди)
Здається, перша спроба зображення психотерапії в кіно – і при цьому вельми гідна. Фільм розповідає про сім’ю, яка переживає трагедію: після смерті старшого сина, мати починає надмірно ідеалізувати його і занурюється в певний відсторонений транс – у той час як молодший син відчуває почуття провини за те, що не може бути таким же блискучим, як брат. Головний посил – психологічні конфлікти можуть бути приховані від сторонніх очей і розгортатися в найблагополучніших, на перший погляд, сім’ях.
5. In Treatment (Пацієнти)
Це серіал HBO, де кожна серія фактично являє собою психотерапевтичну сесію. Більшу частину часу головний герой дивиться в камеру втомленими розуміючими очима і задумливо потирає підборіддя. Однак із цього, здавалося б, одноманітного наративу, виростає одна з найбільш правдивих і переконливих картин терапевтичної роботи. Тут показано все: як робляться інтерпретації, як вибудовуються стосунки з клієнтами, як працюють психологічні захисти – і так далі, аж до найдрібніших і непомітних неозброєному оку нюансів. Усім, хто цікавиться предметом, суворо рекомендовано до перегляду.
6. Analyze this (Аналізуй це)
Перебільшений, немов комікс, і в жодному разі не здатний слугувати достовірним джерелом, цей фільм, проте, багато розповідає про ті особливі стосунки, які виникають між терапевтом і його клієнтом. У список ми його включили, згнітивши серце.
7. L’amant double (Дволикий коханець)
Останній фільм Озона, який являє собою одну велику метафору психотерапевтичної сесії – роздвоєння особистості, секс, зради, емоції та 150 євро готівкою наприкінці.
8. Silver Linings Playbook (Мій хлопець – псих)
Сюжет побудований на взаємовідносинах двох персонажів, один з яких (Бредлі Купер) страждає від біполярного розладу, а інший (Дженіфер Лоуренс) не діагностований, але демонструє всі симптоми межового розладу. Головний посил такий – у цих захворюваннях немає нічого ганебного чи страшного, і попри те, що вони можуть завдавати безліч незручностей, з ними можна нормально жити.
9. La stanza del figlio (Кімната сина)
Неймовірно зворушливий італійський фільм про психотерапевта, який втрачає сина і намагається, разом зі своєю дружиною та донькою, пережити цю втрату і зрозуміти, як і навіщо жити далі. Крім того, у цьому фільмі – один із найкращих, на наш погляд, фіналів в історії кіно.
10. Shame (Сором)
Незважаючи на те, що в «Соромі» немає жодного натяку на психотерапію, фільм просто просякнутий відповідним матеріалом, а багато його сцен – це ледь не витяги з підручників із психоаналізу. Матеріал цей скрізь – в інцестуозних стосунках героя з сестрою, в її спробах самогубства, в натяках на складне дитинство, в його пристрасті до сексу і буквальній, фізичній нездатності до нормальних стосунків, у безсилих сльозах у фіналі. Загалом, не фільм, а список симптомів.
P.S. А також – майже всі фільми Вуді Аллена.
