Навіщо виходять заміж жінки, ми давно знаємо. А ось навіщо одружуються чоловіки? Як вони самі відповідають в інтернеті, якщо виключити найпопулярніший варіант – кохання? Цікаве опитування попалося мені на очі.

1. Як чесна людина, тому що вона завагітніла (20%)
Давно помітила, що відповідальність за будь-які події та катаклізми в нас частіше й охочіше делегують жінкам. Наприклад, часто обговорюється, що саме жінки підкосили екологію планети одноразовими прокладками та підгузками. Стали причиною корупції в багатьох країнах, адже чоловікам хочеться зустрічатися з молодими і красивими, а для цього потрібні гроші. І навіть найперша жінка виявилася надто допитливою, якби не вона, Адам і далі б жив у просторому упорядкованому саду без жодних проблем.
Чи варто говорити, що в разі небажаної вагітності відповідальність за неї перекладається також на жінку? Навіть якщо чоловік давно вийшов зі шкільного віку, і в теорії мав би знати, звідки беруться діти. Одного разу мені зустрівся чоловік, який стверджував, що за життя його “взяли на пузо” п’ять разів! Знову і знову бідний хлопчик потрапляв в одну й ту саму пастку, і ось тепер йому 45 років, він має купу проблем і нерозуміння, чому всі жінки такі непорядні.
В ідеалі правильніше було б сказати: наші дії призвели до вагітності і ми вирішили укласти шлюб і ростити дитину разом. Це було б чесно. Однак джентльменам більше подобається варіант, оповитий флером мучеництва. Мовляв, це вона завагітніла. А мені, нещасній жертві, довелося одружитися.
2. Тому, що було пора (15%)
Здавалося б, суспільство лояльніше до чоловіків, воно рідше нагадує їм про годинник, що цокає, і майже не погрожує старістю в оточенні сорока кішок. Однак багато чоловіків справді відчувають, що після досягнення певного віку їм час одружитися. Але й звичайні громадяни середнього віку часто прагнуть певного життєвого шаблону: став на ноги, одружився, сім’я, діточки.
До речі, помітила, що поки чоловіки з мізерними статками розповідають одне одному, яке прекрасне їхнє життя соло, успішні й заможні бізнесмени хваляться в соцмережах будинками, дітьми, сімейною ідилією і дружиною-красунею. Якщо вже говорити чесно, сім’я – це теж атрибут успіху, спосіб підвищення довіри і розкрутки бізнесу. Інша річ, що стоїть за цією гарною картинкою…
3. Матеріальний розрахунок (10%)
Деякі чоловіки чесно зізналися, що одружилися за розрахунком. Як правило, розрахунок цей буває двох видів. Перший – матеріальне становище майбутньої дружини та її батьків. Чоловіки дуже охоче залицяються до дочок начальників і великих бізнесменів. Пам’ятаєте, не так давно в мережі обговорювали дівчат, які заманюють чоловіків до ресторану і раптово зникають з побачення, залишивши супутнику гігантський рахунок? Так ось, жодна з них не представлялася бідною студенткою. Усі вони називали себе дітьми депутатів і чиновників, які живуть в елітних районах міста. І грали не стільки на статевому інстинкті, скільки на банальній жадібності й бажанні пролізти вище без мила…
Утім, дехто виявився чесним, і в тісному чоловічому колі зізнався, що одружився, бо разом жити дешевше, виплачувати іпотеку простіше, та ще й на допомогу молодій сім’ї в деяких регіонах можна розраховувати.
4. Щоб відстала, і не виїдала мозок (9%)
Як правило, це відбувалося в тривалих стосунках, у яких чоловікові було добре, чисто і ситно, але зі свободою розлучатися не хотілося. У результаті жінка ставила ультиматум. Мовляв, або шлюб, або я йду, ніякого більше кохання й обслуговування. Чоловік неохоче погоджувався, а потім використовував це як аргумент: мене змусили, мене примусили! Погрожували позбавити борщу, чистих наволочок і шкарпеток. Ви ж не будете всерйоз обговорювати обіцянки, дані під тиском?
5. Нематеріальний розрахунок (близько 5%)
Утім, є й більш витончені причини одружуватися тоді, коли кохання і в помині не було. Це необхідність створити собі “алібі”, і всім показати, що ти разом із якоюсь жінкою. Бажання помститися коханій жінці за якусь образу. “Прикриття” для батьків, і так далі.
Висновків із цього не буде ніяких, окрім тих, що чоловіки набагато практичніші створіння, ніж може здатися на перший погляд.