Справжнє щастя – це коли всі навколо тебе щасливі!
Натхнення

Справжнє щастя – це коли всі навколо тебе щасливі!

«Щастя – це можливість і талант примножувати навколо себе щасливих».

Л. Сухоруков

В кінці життєвого шляху людина оцінює прожите нею життя і часто шкодує, що прожила його бездарно: не дозволила собі стати по справжньому щасливою. На догоду іншим намагалася жити не своїм, а тим життям , яке їй нав ’язувало суспільство. Тепер їй вже все одно , що про неї думають інші, і які цінності їх цікавлять. А от часу щось змінити і стати щасливою вже не залишається…

Сумна картина, чи не так? Сучасна цивілізація робить ставку на матеріальне процвітання і особистий успіх. Ми працюємо, працюємо, працюємо все життя, щоб придбати багато з того, без чого цілком могли б обійтися. Ми не можемо зупинитися в бажанні здобувати, щоб не стати білими воронами, серед таких же споживачів, як і ми. Ось тільки стаємо ми від цього щасливішими?

Може, поки ми здорові і повні сил, потрібно більш відповідально вибудовувати своє життя? Адже щасливим людину робить не тільки матеріальний достаток, кількість грошей у банку і т.д. Усім відомо, що і багаті теж плачуть, тому що щастя – це поняття не стільки матеріальне, скільки внутрішнє.

Людина по-справжньому щаслива, напевно, тільки коли віна живе в гармонії сама з собою і навколишнім світом.

На одному з форумів в інтернеті, де обговорювалося питання про те, що таке щастя, прочитала наступний коментар: «Справжнє щастя – це коли усі навколо тебе щасливі». Мені він дуже сподобався. Чому? Та тому що у нашому глобальному, інтегральному світі важко уявити себе щасливим десь на відшибі. Ми так усі взаємозв’язані, що навіть щастя, здається, має бути «поділено» на усіх.

І якщо внутрішньо людина наповнена радістю, вона обов’язково «перетікає» через край, і серця оточуючих її людей теж наповняться щастям.

Шкода, що в наших школах нарівні з математикою, біологією, географією не викладають такий предмет, як людинолюбство. Якби викладали, ми з дитинства вчилися б жити в гармонії з самими собою, вибудовувати відносини з іншими на основі взаємної турботи,
«примножувати щастя навколо себе».

Поступово принцип людинолюбства почав би чинити цілющу дію на суспільство.

Зменшилася б кількість злочинів, суїцидів, зміцнився інститут сім’ї. Люди стали б менше хворіти, бо «всі хвороби від нервів».
А якби й ЗМІ включилися в процес виховання щасливих людей, як дітей, так і дорослих, і на позитивних, підхожих прикладах показували, як добре жити в атмосфері доброти і взаєморозуміння, то паростки людинолюбства вкоренилися б у суспільстві значно швидше, і відносини між людьми стали більш врівноваженими і гармонійними. А що ще потрібно для щастя?

Адже справжнє щастя – це коли всі навколо тебе щасливі…

Джерело