У Канаді одного старого чоловіка заарештували за крадіжку хліба і відправили під суд. Старий визнав свою провину, він пояснив свій злочин в такий спосіб:
“Я був такий голодний, що мало не помер».
Суддя постановив: «Ти знав, що порушуєш закон і я вирішую, що ти заплатиш 10 доларів… Так як я знаю, що ти не можеш заплатити, я заплачу за тебе”.
У залі суду всі завмерли, суддя витягнув з кишені десять доларів і зажадав, щоб гроші передали в казну в якості компенсації. Потім він встав і звернувся до людей в залі:
«Ви всі злочинці, і кожен з вас повинен заплатити штраф у розмірі десяти доларів, тому що ви живете в такому місті, де старий змушений красти, щоб не померти від голоду.
У залі суду зібрали 480 доларів, а зібрані гроші суддя віддав старому. І додав до своїх слів. «Якщо ви бачите бідних в місті, де живуть цивілізовані люди, знайте, що правителі цього міста крадуть майно людей».
«Не кради!» (Вих. 20:15).
