Дружина подивилася на себе в дзеркало, і запитала чоловіка:
– Я ще кохана тобою?
Чоловік відповів:
– О так, і дуже кохана!
– Але моє тіло не таке як за нашої першої зустрічі?
– Ні, не помітив, – відповів чоловік.
Вона поклала руку на живіт і сказала:
– Дивись, мій живіт набагато більший і важчий, мої ноги вже не гладкі.
Вона прийшла до нього зі сльозами на очах, і спитала:
– Навіщо я тобі така потрібна?
Чоловік відповів:
– Дивися, коли я торкаюся твого тіла, я відчуваю твоє кохання, я бачу твоє добре серце, я бачу твою гарну фігуру, я знаю, що це ідеальні форми, які подарували мені дітей, я їх дуже люблю.
Не гнівайся на те, як виглядаєш, насолоджуйся тим, якою бачу я тебе, і як я досі відчуваю тебе. Я закохався у чуттєвість і доброту твоєї душі, а не у вигини твого тіла.
Цими словами чоловік крізь сльози намалював усмішку на обличчі жінки, яке знову засяєло.
Ось так і має бути в житті та любові, бо любиш не очима, а серцем!
