Як би не хотілося говорити виключно про кохання, побудову нових стосунків треба розпочинати з завершення попередніх.
Розлучення трапляються з багатьох причин. Якісь пари усвідомлено, спільно приймають таке рішення, а для когось це може бути рішення «проти волі». Буває, що розлучення приносить відчуття полегшення, свободи, спалахує надія. Але буває й так, що етап розлучення людина переживає як тяжку втрату і важкий біль.
Дослідження та життєві історії показують, що з якої б причини не сталося розлучення, всі учасники (навіть «ініціатори» розлучення) переживають схожий за складом емоційний «коктейль», і в ньому присутні всі описані вище складові. «Пропорції» можуть відрізнятися, але згодом, коли людина дає собі можливість прожити сум і втрату, за хмарами обов’язково з’явиться сонечко — можливості для змін та більшого щастя.
Розлучитися повністю
Розлучення передбачає припинення стосунків чоловіка та жінки як пари. Цей «поділ» включає безліч сфер:
- Емоційно-психологічна сфера — розлучення на цьому рівні вважається завершеним, коли у вас вже немає постійних думок про колишнього чи колишню, про ваше минуле життя. Коли згадки про партнера не викликають гострих почуттів, а спогад про ці стосунки не переносить вас у «емоційні руїни». І без свого партнера ви почуваєтеся стійко.
- Юридична та економічна сфера — поділ відбувається і на цьому рівні, партнери змінюють свій статус, змінюється форма того, чим кожен володіє. Чіткий поділ дає більше змоги прийняти ситуацію, оцінити свої можливості, відокремитися. І тоді — йти у новий виток життя. Буває так, що після розлучення колишнє подружжя живе на спільній території, що можна пояснити обставинами. Проте незавершена сепарація може затримувати, блокувати переходи до нового життєвого етапу.
- Сексуальна сфера — це завершення інтимних контактів із колишнім партнером. Часто зустрічаються ситуації, коли колишнє подружжя може проводити разом вечори, займатися сексом, кажучи, що це для здоров’я, що ця сфера, в якій у них завжди було добре. Якщо це влаштовує кожного, то, може, нічого протизаконного? Але часто тут виникає нечесна гра, і в ній навіть самому собі зізнатися складно. І це тільки для одного партнера прийнятно, а для другого такий зв’язок все ще підживлює ідею про можливе поновлення сім’ї, дає надію. Це все стримує звернення циклу розлучення, і як наслідок — утримує від переходу до наступного етапу.
- Сфера батьківства — дуже важлива складова, в якій можуть виникати окремі складнощі, адже діти теж є учасниками сім’ї, і розлучення дуже суттєво змінює їхнє життя, відбивається на почуттях дітей. У цій сфері важливо пам’ятати про дві основні складові. Перше — подружжю необхідно зберегти баланс батьківських обов’язків, що дасть можливість дитині мати і тата, і маму, навіть якщо ви перестаєте бути чоловіком та дружиною. Друге — говорити з дітьми, екологічно та орієнтуючись на рівень розвитку, пояснювати те, що відбувається, пояснювати зміни і що і як тепер буде влаштовано, підтримувати та допомагати дітям прожити та підлаштуватися під нові обставини. Врахування почуттів дитини допоможе мінімізувати наслідки розлучення. А поважне ставлення колишнього подружжя одне до одного (без звинувачень, без засудження та настроювання дитини проти когось з батьків, без маніпуляцій дітьми) — збереже в серці дитини цінність сім’ї.
А про який наступний етап йдеться? Ні-ні, ще нові стосунки… будь-який цикл сім’ї починається з етапу монади — етапу автономного, самостійного життя. І він необхідний, у ньому є свої важливі завдання, цікаві відкриття, і саме він стає запорукою щасливих стосунків у майбутньому!
Пережити та перебудуватися
Описуючи переживання, пов’язані з розлученням, доречно використовувати модель переживання горя, яка складається з відомих п’яти стадій:
- заперечення, коли думки про розлучення не хочеться до себе навіть підпускати,
- гнів на інших і на себе,
- торг, у якому здається, що з долею можна домовитися… але все ж таки не вдається,
- тоді настає депресія з плачем і горюванням за втраченим,
- і ось тільки потім з’являється прийняття.
Стадії умовні, і їх порядок може змінюватися, але в будь-якому випадку переживання розлучення вимагає витрати душевних сил, дозволу собі «перехворіти», часу, і дуже добре, коли на цьому шляху є підтримка близьких людей чи психолога.
Складність розлучення не лише у безлічі складних емоцій, які необхідно прожити. Але і в тому, що паралельно з цим необхідно сформувати і новий стиль життя. Після розлучення жити по-старому людина вже не може — змінюється розпорядок дня, змінюються функції, що виконуються в побуті та турботі про дітей, змінюються люди навколо, наприклад, хтось залишається «твоїми» друзями, а з деякими людьми зв’язок втрачається, місця проведення дозвілля змінюються і т.д. — і до цього процесу теж потрібно поставитись відповідально. А бажано — ще й творчо!
У багатьох випадках з’являється можливість перебудувати хід життя залежно від своїх бажань, знайти час для своїх хобі, для нових захоплень, для цікавих зустрічей, для навчання чи чогось, що давно хотілось.
Турбота про себе
Щоб пройти кризовий етап, потрібно активізувати важливу функцію — турботу про себе. Це дасть ресурси, підтримає стійкість і не дасть провалитися в морі болю. Важливим придбанням стане розуміння того, що, попри сум та біль, життя триває. Попри сум і біль, є ще й радість, й інтерес, приємні враження, є підтримка, і ви є у себе. Попри сум і біль, ви і ваше життя — це більше, ніж ці переживання.
У турботі про себе приділіть увагу:
- Діяльності — вибирайте те, що покращує ваш настрій, дає натхнення і радість. Це можуть бути знайомі вам «інструменти» — звичні заняття для задоволення, але можуть бути й нові (як ми говорили вище).
- Людям — спілкуйтеся з тими, хто підтримує, розуміє вас. Вибирайте для зустрічі тих людей, після спілкування з якими бажання жити посилюється, від кого ви можете підзарядитись, отримати натхнення. Якщо хтось із близького кола своїми словами зараз пригнічує вас, дозвольте собі на якийсь період відсторонитися, подбайте про себе.
- Місцям — обирайте той простір (улюблені вулички міста, кафе, парки і т.д.), в якому ви почуваєтеся радісніше. Простір допомагає нам, підтримує, заряджає. Наприклад, контакт із природою допоможе «заземлитися» — відчути себе, побачити, що життя триває, під час прогулянки помічайте своє дихання, тихенько нагадайте собі — «Я дихаю!». Ваш мозок почує послання — якщо ви можете дихати, то ви живі. І тіло теж відгукнеться.
- Дозвольте собі насолоду для тіла — дозвольте собі відчувати! Через тіло можна лікувати душу. І турбота про своє тіло є проявом любові до себе. Це позитивно позначається і на самопочутті, і на зовнішності, і допомагає найкраще формувати майбутнє — адже якщо людина з любов’ю ставиться до себе, вона й «притягне» партнера, який так само з любов’ю буде ставитися до неї.
Вибачити себе
Переживаючи розлучення, людина ще довгий час відчуває сумніви… а чи треба було розлучатися, чи все я зробив, щоб зберегти стосунки. Непросто всім учасникам розлучення: якщо в парі один партнер наполягав і був ініціатором, то до сумнівів додається й почуття провини. А в іншого партнера може «вирувати» агресія через несправедливість, образи… Майже всі після розлучення відчувають неспроможність, докоряючи собі тим, що не вдалося створити сім’ю…
Згадування подій, прокручування розмови, фіксування уваги на тому, що «ранить» — усе це тільки розпалює душевний біль, і рана ніяк не може загоїтись. Вийти з цього циклу допоможе визнання того, що результат у цих стосунках — це внесок кожного учасника. Це складно і боляче визнавати, відразу виникне безліч аргументів, що винуватець саме той, інший… це розуміння приходить не відразу, але лише прийняття власної відповідальності й аналіз ситуації допоможе не повторювати помилок у майбутньому.
Пошукайте відповідь на запитання — який мій внесок у те, що сталося?
Добре, якщо ви зможете трансформувати біль минулого на досвід, здобути свій урок. Минулого не змінити, ви діяли так, як могли, й інакше не виходило… це був єдиний можливий варіант.
Яка б не була історія розлучення, якщо це вже факт, його потрібно прийняти, пробачити себе. І не переносити образи та помилки у нові стосунки.
Відчути свою цінність
Часто після розлучення може виникати почуття нікчемності, неспроможності… Перша така больова реакція є закономірною, головне в ній не «залипнути». І замість того, щоб себе критикувати й концентруватися на негативі, краще починати навмисно помічати свої переваги. Почніть грати у гру «так, але!». Наша психіка легко знаходить наші недоліки, це звичний спосіб мислити. А ось помічати свої переваги, хвалити себе — тут треба докласти зусиль, тренувати цю звичку! Щоб послабити опір мозку, підбирайте до критики ще й «компенсувальні» переваги. Наприклад, жінка після розлучення може думати про себе — «Я вже не така молода»… цю фразу потрібно продовжити, доповнивши другою частиною: «але я знаю, як піклуватися про чоловіка, і у нас можуть бути по-справжньому спільні інтереси та цінності» або «але моя сексуальність стала тільки яскравішою, і зараз я розумію, що таке справжня близькість».
Гра підійде і чоловікам, адже самооцінка страждає і в них.
Ще один інструмент може допомогти відчути свою цінність — це «повернути собі своє». Коли ви згадуєте про шлюб, може здаватися, що все добре, що було, більше ніколи не повториться, що «тільки в тих стосунках» ми могли розмовляти по душах, або «тільки в тих стосунках» ми так чудово проводили час у подорожах, або «тільки в тих стосунках» у нас була така близькість… Але якщо саме ви вміли так спілкуватися, подорожувати або займатися сексом, то це ваше вміння! Це не стосунки такі, це ви так вмієте! І це треба повернути собі, щоб і в нових стосунках цим умінням скористатися. Знайдіть і запишіть свої вміння і які у вас є можливості.
Фантазії про майбутнє
Згодом у тих, хто пережив розлучення, починають з’являтися фантазії про майбутні стосунки. Через фантазії психіка допомагає налаштуватися, підготуватися до переходу до активніших дій щодо вибудовування нових взаємин. У своїх роздумах непогано визначити — чого я хочу? Яких стосунків? Які якості ціную у протилежної статі?
Дозвольте собі захотіти, у думках, у мріях! Своїми бажаннями можна ділитися з друзями, говорити про те, як вам хочеться, щоб було в майбутньому. І поступово звикайте до цієї ідеї, щоб у потрібний момент ви були готові закохатися.
Не йти на поводу у своїх страхів
Перехід від фантазії до дій може блокуватись страхами, пов’язаними з новими стосунками. А що, як буде знову боляче? А якщо буде гірше, ніж було? Страшно, як сприймуть діти?
Насамперед — визначте, який страх є саме у вас. Поговоріть про свої почуття з тим, кому довіряєте, дізнайтеся, як із подібними переживаннями справлялися інші. Можна звернутися до психолога і зекономити час та сили, опрацьовуючи блоки, які можуть утримувати від стосунків.
Звертайте увагу на людей навколо
Здавалося б, просте завдання — помічати чоловіків та жінок довкола. З кимось зустрітись поглядом, комусь посміхнутися, можна зробити щирий комплімент чи попросити про допомогу. Контактуйте з людьми, без оцінки, аналізу, прогнозування знайомства чи стосунків. Увійдіть в контакт з легкістю, без очікувань й упередженості.
Коли ви цілком приємно проживаєте своє життя, не перевантажені необхідністю скоріше когось собі знайти і при цьому відкриті до знайомства — ви знаходитесь у найвиграшнішому стані для нового кохання.
Час на вашому боці
Будуючи нові стосунки, не поспішайте. Поширена помилка — це бажання якнайшвидше створити нові стосунки. Причин для такого бажання безліч — від нестерпності бути одному до бажання довести колишньому/колишній свою важливість, змусити страждати і шкодувати.
Поспішаючи в нові стосунки, можна пропустити можливість вибору саме свого партнера, того, хто по-справжньому цікавий. Звичайно, для того, щоб був вибір, бажано використовувати різні можливості для знайомства — бувати в місцях, де можливі цікаві зустрічі, де мешкають такі чоловіки і жінки, які приваблюють, або користуватися додатками для знайомств. Ходіть на побачення, отримуйте задоволення від спілкування, і, напевно, в одному з цікавих діалогів спалахне іскорка, яка перетвориться на тепло любові.
Кохання — це те почуття, яке не підвладне волі, ми не можемо іншого змусити закохатися в нас, і себе змусити закохатись зусиллям волі ніяк не вдасться. Вплинути ми можемо на наш стан — бути готовими та відкритими до стосунків і допомогти долі влаштувати зустріч — бути серед людей. Ставтеся з інтересом і любов’ю до життя, і воно обов’язково відповість вам взаємністю.
