Казка про образу. Ось як варто вчити дітей і себе не ображатися…
Життєві поради

Казка про образу. Ось як варто вчити дітей і себе не ображатися…

Образа, маленька тваринка, на вигляд зовсім нешкідлива. При правильному поводженні з собою ніякої шкоди не приносить. Якщо не намагатися її одомашнити, образа прекрасно живе на волі і нікого не чіпає.

Але всі спроби заволодіти нею закінчуються плачевно… Звірятко це маленьке та вертке, може випадково потрапити в тіло будь-якої людини. Людина це одразу відчуває. Їй стає дуже прикро (образливо).

Звірятко починає кричати людині: «Я ненавмисно попався! Випусти мене! Мені тут темно і страшно! Відпусти!». Але люди давно розучилися розуміти мову тварин. Є такі, які відразу відпускають образу, поки вона маленька. І, знаєте, це найкращий спосіб розпрощатися з нею.

Але є такі, які ні за що не хочуть її відпускати. Вони відразу називають її своєю і носяться з нею, як з писаною торбою. Постійно думають про неї, дбають… А їй все одно не подобається в людині.

Вона крутиться, шукає вихід, але так як у неї зір поганий, знайти не може. Такий ось недолугий звірок. Та й людина теж… стиснулася вся, і ні за що ту образу не відпускає.

А звір голодний, їсти хочеться – ось і починає потихеньку їсти, що знайде. І людина відчуває це. То там заболить, то тут… Але не випускає людина з себе образу. Тому що звикла до неї. А вона їсть і росте… Знаходить всередині людини що-небудь смачненьке, присмоктується і гризе. Так і кажуть: «Образа гризе».

І в кінці кінців приростає до чого-небудь в тілі людини і проти своєї волі стає її частиною. Слабшає людина, хворіти починає, а образа всередині продовжує рости… І невтямки людині, що тільки треба – взяти і відпустити образу! І їй без людини краще, і людині без неї легше живеться…

Мораль: Образа – це стан душі. По суті, ми самі приймаємо рішення бути скривдженими. І коли в черговий раз ви захочете образитися, подумайте: чи так уже приємно жаліти себе? Хижак завжди відчуває слабкого і нападає саме на нього. Не дарма в народі кажуть: «На скривджених воду возять». Відпустіть образу, нехай собі біжить!

За матеріалами