В потрібний час, в потрібному місці… і ще дещо важливе
Мотивація

В потрібний час, в потрібному місці… і ще дещо важливе

Ви ж пам’ятаєте, так? – «Головне – опинитися в потрібний час і в потрібному місці». Але тут дещо не додруковано, не доказано.

Я бачу навколо себе, поруч з собою величезну кількість талановитих людей. Люди, ви не просто талановиті, ви – справжні скарби! Зазирни в душу будь-кого – а там незліченні багатства!

Печаль моя в тому, що багатьом талановитим людям, яких я зустрічав, не вистачає одного важливого вміння. Мені його теж не вистачає, але я його давно напрацьовую, і тому виходить все частіше. Це вміння називається – «форсувати, коли треба».

Ось якраз в той самий потрібний час, коли ми опинилися в потрібному місці, нам потрібно напружитися. Саме зараз вирішується доля, саме зараз «або пан, або пропав». Так, все не так трагічно, але як же, блін, хочеться прямо в дану секунду зловити жар-птицю за хвіст і надавати їй по голові. А тут починається: не так виглядаю, не той настрій, не з тієї ноги встав, не тією рукою махнув, а потім і зовсім, на льоту розуміючи всю марність потуги, взяв і на все в серцях махнув рукою. Так, щоб добре злетіти, потрібно в вирішальний момент добре відштовхнутися. А для цього потрібно вміти в потрібний момент концентруватися.

Немає настрою? – Настроємо управляємо ми самі, і всі важелі завжди повинні бути під рукою. Плюс – невеликий запас зайвої енергії, яка під час «Х» виявиться ох якою не зайвою.

Немає куражу? – Кураж можна розкручувати. І вчитися цьому потрібно заздалегідь. Кураж на рівному місці! Кураж без приводу! Кураж просто так! Кураж заразний і заводний, такий, щоб все навколо дриґатися почали автоматично, слідом за вами! Будь-який вид куражу потрібно вміти викликати в собі після клацання, тому що якщо цього не зробити «в потрібний час і в потрібному місці», іншого такого збігу обставин можна прочекати ще дуже довго.

Ах, так: вміння нишпорити в пошуках зручних сполучень часу і місця – ось те, що точно потрібно відточувати додатково, завжди і без будь-яких приводів. І тут вже пофіг на кураж і настрій, потрібно нишпорити механічно. Іноді не знаєш, де вистрілить, але потрібно намагатися. Тут запропонував, тут підтримав починання, тут розповів і поділився, там подякував. Рух, екшен, проби, експерименти. Під лежачий камінь ні фіга не тече. Запускайте цей камінь «жабкою» по поверхні подій і рахуйте відскоки. І, звичайно ж, спокійно ставтеся до «невдач». Немає «невдач», є «корисне накопичення досвіду». Та й потім, кумулятивний ефект ще ніхто не відміняв.

Часом ось так, дивлячись на вас, таких активних і «в дупі з моторчиком», раптом одночасно кілька людей, яким ви такі потрібні, несподівано і одночасно можуть сказати «слухай, а давай!». І тоді ви дасте! І настрій, яке ви робите самі, і кураж, який ви включаєте звичним жестом, як лампочку, і всі інші ваші таланти, які завжди повинні бути заточені до вістря бритви і готові до вживання в будь-який момент і в будь-якому місці. Тому що… так, ви праві: бо вдале поєднання місця і часу може настати в будь-який момент.

Рвіть шаблони нафіг! Пробуйте знову! І з веселим завзяттям повторюйте: «Пізно – це коли помер. А поки живий – все якраз вчасно!»