Ти зламав її і тепер не маєш права повертатися…
Натхнення

Ти зламав її і тепер не маєш права повертатися…

Тобі говорили багато раз: «Одного разу ти втратиш її назавжди».

Тебе попереджали, але ти не зрозумів. Звичайно, це тебе не хвилювало, адже вона завжди приймала тебе назад. Ти думав вона буде чекати, поки ти награєшся, поки будеш готовий до серйозних стосунків.

Її любов до тебе була такою, що навіть наймудріша людина не могла зрозуміти, чому вона продовжує давати тобі шанс. Її любов до тебе змушувала всіх дивуватися, як вона може бути з тим, хто не здатний оцінити всю її красу.

Але любов до тебе робила її розумнішою, сильнішою. Її любов до тебе змусила усвідомити, що, як тільки вона вирветься з твого полону, ти втратиш краще, що коли-небудь у тебе було.

Пройшли дні, коли вона була готова чекати твого дзвінка, коли ти прийдеш і будеш прикидатися, що любиш її, що відчуваєш те ж, що і вона. Пройшли дні, коли вона плакала до ранку, бо не уявляла свого життя без тебе.

Ти зламав її. Кожен сантиметр, кожен шматочок, всю її. Ти позбавив її внутрішнього вогню, внутрішнього сяйва. Ти змусив її повірити, що ти – це все, що їй потрібно, але по правді кажучи, все завжди було навпаки. ЦЕ ТИ потребував ЇЇ.

Ти хотів її, тому що з нею ти відчував себе краще. Тому що з нею ти відчував, що, яким би егоїстом ти не був, хтось любить тебе безумовно. І можливо хтось і любить, але це не назавжди. Тому що навіть найдобріше серце не витримає так довго.

Їй довелося спостерігати, як весь її світ зруйнувався, просто тому що вона стала обертати його навколо тебе. Вона дивилася в дзеркало, на дівчину, яку ледь могла дізнатися. І їй було боляче від того, ким вона стала, але вона була вдячною за те, що ти допоміг їй побачити ту дурепу, якою вона була – з пораненим серцем.

Ти зламав її, а вона винесла з цього урок.

І тепер вона може щиро усміхатися – так, як ти вже давно її не бачив. Вона раптом зрозуміла, наскільки вона прекрасна. Але тепер вона вільна від тебе. І вона сильніша, щоб не потрапити знову в таку пастку.

Вона щаслива, і вона без тебе. І скільки б ти не стукав в її двері, вона більше ніколи не відкриє. На цей раз ти втратив її назавжди, бо не зміг побачити, що вона була надто хорошою для тебе.