Будь-якій сучасній жінці, яка вийшла з 18-річного віку, рано чи пізно доведеться пройти по дуже тонкому льоду, де кожен крок може призвести до катастрофи.
З одного боку, її чекає прірва під назвою «занадто багато на себе витрачає». У ній причаїлися, відчинивши свої страшні пащеки, сотні великих сумок і дрібних сумочок, туфлі під колір кожного наряду, величезна косметичка, Dyson, 30 найменувань різної продукції, сертифікат в салон лазерної епіляції вусів і шуба. Жінок, полеглих в цю безодню, чоловіки зневажають за тарілочництво та зайву розкіш, погрожують умити їх теплою водою з господарським милом і кричать, немов поранені птахи, побачивши їх нові парфуми.
Побиті долею чоловіки показують один одному на таких жінок пальцями (пожираючи їх при цьому очима), і обговорюють їх так, як бувалі сапери обговорюють міни.
– Ох і підірвався ж я на такій в 2003 році! Половина зарплати йшла на її вбрання, походи до косметолога і салони краси! Ледве втік!
– Так, це ти ще легко відбувся. Петрович у 2007 році з такою зустрічався, так йому одного разу взагалі всю зарплату відірвало!
А з іншого боку – прірва під назвою «недоглянута жінка без майбутнього», в якої взагалі нічого немає, крім старого кошлатого светра, засохлої підводки для вій і зіпсованої помади, подарованої мамою на випускний.
Здавалося б, саме тут повинен знаходитися рай для жінок, які відмовилися від земних задоволень за життя. Однак практика показує, що ніякого раю тут немає, а незадоволені жалюгідним станом дружин чоловіки тільки й роблять, що думають про задушливий аромат дорогезних парфумів, що йдуть шелйфом від сусідки.
У разі, якщо чоловіка ловлять на гарячому, він починає голосно і драматично обурюватися при свідках, вказуючи на катишки на светрі дружини: ви подивіться тільки, люди добрі, до чого вона себе довела. Носить одні чоботи десятий рік, навмисне відростила вуса, уникає косметики. А я, між іншим, чоловік, і не тільки за паспортом. У мене, прошу зауважити, є естетичні потреби!
– “Який жах” – коже чоловікові натовп. Жінка знову винна, втім, кого це дивує.
– Так що ж робити? – приречено запитаєте мене ви. – Як жити? Розриваючись між ризиком опинитися нахабною відбирачкою зарплат і небезпекою пройти по розряду «сіра мишка»? А то і взагалі «швидкопсувний продукт невідомої статі і віку»? Як не втратити себе в океані непотрібних витрат, які все одно ніхто не оцінить, і в той же час не стати тим, ким самі ж чоловіки нас і лякають – жінками, які повністю “забили” на свою зовнішність?
Ось тоді на сцену вийду я, в білому пальто, тримаючи в руці істину, пронизливу, немов вогонь Прометея. І скажу:
“Жінко! Доброю для всіх ти все одно не будеш! Все одно знайдуться люди, для яких ти витрачаєш на себе занадто багато. І знайдуться люди, для яких ти витрачаєш надто мало. Для когось ти будеш тарілочницею. А для когось – недоглянутою Попелюшкою. Єдина людина, чия думка має бути для тебе вирішальною – твоя.
Хочеш і можеш витрачати час і гроші на красу – витрачай! Будеш приносити собі та оточуючим естетичну насолоду. Пожити красунею – це велике щастя, а другого життя для цього у тебе все одно не буде.
Не можеш і не хочеш втрачати дорогоцінні години сну, відпочинку, тому що займаєшся з маленькою дитиною, здаєш важливий проект або завал на навчанні? Перепочинь. Нічого страшного з оточуючими не відбудеться, якщо одного разу вони помітять чорне коріння твого світлого волосся.
Що ж стосується того, як виглядає жінка, яка економить на собі, я можу точно сказати – вона виглядає сумною. І відчуває себе, як правило, так само…”
