Жінка не йде просто так. Вона йде тоді, коли у неї закінчується терпіння…
Натхнення

Жінка не йде просто так. Вона йде тоді, коли у неї закінчується терпіння…

Жінка не йде просто так. Просто тому що захотілося, просто тому що розлюбила, просто тому що когось зустріла. Ні. Бог нагородив жінку терпінням і вона до останнього буде вірити, сподіватися, чекати.

Вона як маленька дівчинка довірливо тягне до тебе долоні, щоб отримати тепло, і коли замість вогню ти даєш їй лід, вона йде.

Вона йде не від тебе. Вона уникає твоєї байдужості. Вона як ніжна кішка, шукає затишку в твоїх обіймах, щоб згорнувшись клубком, муркотіти від щастя, муркотіти від того, що кохана, муркотіти від того, що її бережуть.

Вона йде не від тебе. Йде від твого боягузтва, невпевненості, безвілля. Вона як тендітна квітка, за якою необхідно доглядати, обдаровувати увагою і обов’язково захищати.

Вона йде не від тебе. Йде від твоєї злості, невігластва, грубості, хамства.

Жінка не йде просто так. Вона йде тоді, коли її терпіння дає збій і самі Небеса безсилі вже що-небудь зробити. Іде, знаючи, що назад дороги немає. Йде назавжди.