Не треба боятися розставань! Все, що ваше, обов’язково повернеться. І ось чому…
Натхнення

Не треба боятися розставань! Все, що ваше, обов’язково повернеться. І ось чому…

Люди дуже сильно бояться втрат і розставань, та й паузи з усякою невизначеністю часто наводять на нас панічний жах. «А раптом у моєму житті більше ніколи і нічого не буде?» Буде, ще як буде. Якось буде – це вже точно, а щоб було краще, ніж просто «якось», потрібно попрацювати.

Не треба боятися розставань! Все, що ваше, обов’язково повернеться. Тиждень, місяць, рік – не має значення. Все ваше обов’язково повернеться, точніше, воно й піти нікуди не зможе. Начебто вирішили, що все, кінець, а життя постійно зіштовхує і зіштовхує вас на шляху. Але близько один до одного підійти не дає, тому що кожному з вас потрібно час, щоб дозріти. Дозріти один для одного або для інших партнерів – ніхто не знає, чим в результаті закінчиться ваша пауза. Часом точки перетворюються в коми, а іноді зависають у повітрі неоднозначним трьома крапками…

Ми сильно боїмося розставань, але ще сильніше ми боїмося зближень. І ось тут мабуть спробуй вибрати з двох зол менше. Крок назустріч – руйнуються особисті кордони, розчиняється его, де ти, де він – та хто б знав, страшно. Два кроки назад набагато безпечніше, ось так і танцюємо – крок вперед, два назад. Підійти близько і відштовхнути, більше всього на світі бажати бути поруч, але так і не зважитися зробити крок у невідоме.

Щоб підпустити близько іншого, необхідно вчитися пізнавати самого себе. У кожному з нас є і світло, і тінь. Навчитися приймати свою тінь, навчитися любити того, хто всередині, навчитися бути вдячним тому, що вже є в кожному з нас. Часто ми кидаємося завойовувати іншу людину, навіть не пізнавши себе. Навіщо кидатися? Навіщо завойовувати? Заглиблюйтеся, вивчайте те, що є всередині кожного з нас, прийде весна, і квіти розпустяться самі.

Люди не зустрічаються випадково, кожна зустріч має якийсь сенс, тільки ось що за сенс – не завжди вдається розгадати, принаймі, не відразу. Велике бачиться на відстані.

Чим глибший і тонший світ ви відкриваєте в собі, тим більш стійким (але не бездушним) стаєте до змін зовнішнього середовища. Якщо всередині світить сонце, то чи є різниця, яка погода за вікном? Пам’ятаєте, який напис був на кільці царя Соломона? «Все проходить, і це теж пройде!» Паузи одного разу закінчуються, розставання знову змінюються зустрічами, якими – час покаже, а поки, кожному з нас є, чим зайнятися.

Розвивається, розквітайте, розкривайте закладений у вас потенціал, вчіться дарувати тепло і турботу своїм близьким, а кохання одного разу прийде саме, обов’язково прийде!

За матеріалами