Як же кльово, коли поруч з тобою адекватний, розуміючий мужик, який звик до жіночих заворотів і непостійності.
Заявляєшся додому о третій годині ночі після посиденьок з подругами п’яненька-п’яненька.
Матюкаєшся, як швець, лаючись на шафу, яка якогось чорта стала в тебе на шляху. Туфлі в руках тримаєш, тому що, cцуко, натирають.
А він виходить тобі назустріч сонний і замість нотацій:
– О, люба, та ти, я дивлюся, добряче втомилася. Може, тобі чайку по-міцніше заварити?
Або відчуваєш, що настав в твоєму житті час змін, а вони ж у тебе завжди кардинальні. З крайності в крайність. І з порога йому:
– Ти знаєш, а я вирішила волосся в червоний пофарбувати.
– Ти впевнена? Перефарбувати складно ж буде. Втім, я думаю, що тобі і червоний личитиме.
І ніяких: “Ппц! Тепер я буду вважати тебе ще більш чокнутою”.
Посварилися. Ну, як посварилися. Швидше, ти з ним, ніж він з тобою.
Накосячили по повній, загалом.
Сидиш вдома у мами вночі, пісеньки сумні слухаєш. Не знаєш, як би так зробити, щоб повернутися і він ще і винуватим виявився. І тут смс приходить: “Заразонька моя кохана, я біля будинку твоєї мами припаркувався. Знаю, що ти не спиш. Виходь, або я “Владімірський централ” під вікном кричати почну. Зганьблю на весь будинок”.
З роботи тебе звільнили, ще й каблук дo купи по дорозі зламався
Стрибала до будинку на одній нозі як підбитий журавель. Замість того, щоб готувати вечерю, сидиш у ванній на підлозі, ревеш і розмазуєш по обличчю туш і соплі. А він з роботи прийшов, побачив всю цю красу неземну, але не злякався. Поруч з тобою на підлогу сіл, обійняв і каже:
– Моя хороша! Уявляєш, а мене сьогодні прям якась нечиста сила в магазин потягнула за твоїми улюбленими мармеладними ведмедиками.
– Купив?
– Ага. Ось!
І продовжуєш ревіти.
Тільки тепер уже з мармеладом в роті.
А він по червоному волоссю тебе гладить.
Гладить і обіймає.
Ось це секс!
А не накачані тупогoлові хлопчики із зовнішністю Енріке Іглесіаса…
М. Булгакова
